Нешліфований рис зберігається набагато менше, ніж оброблений. Саме з цієї причини в торгових мережах він пропонується в порівняно невеликих кількостях. Якщо любите запасатися крупами про запас, то зберігайте рис в щільно закритій скляній ємності, щоб захистити його від сторонніх запахів, проникнення жучків і зайвої вологи.
На склянку попередньо замоченого рису потрібно додати 2 склянки води. Якщо вологість крупи дуже низька, то кількість води потрібно трохи збільшити. У процесі варіння доливати воду в рис не рекомендується. Якщо раптом стане зрозуміло, що води обмаль, вимкніть вогонь, закрийте кришку і укутайте каструлю, залишивши її так на пару годин: вода не википатиме і випаровуватися без користі, а вбереться в рис.
Рис варять, кидаючи як в холодну, так і гарячу воду. У холодній воді крупу варять при закритій кришці на повільному вогні. З точки зору збереження поживних властивостей у продукті, такий спосіб варіння більш корисний. При опусканні рису в киплячу воду кришку каструлі зазвичай не закривають. Солити рис потрібно не раніше, ніж за 10 хвилин до готовності.
Якщо рис потрібен для приготування суші – вибирайте для варіння круглий сорт. З нього вийде необхідна в’язка консистенція.
Чим довше зерна рису, тим більш розсипчастим буде гарнір з нього.
Якщо в процесі варіння рису помічено, що вода стала занадто каламутна, це вказує на погану якість зерна – воно растрескалось і виділяє крохмаль. Щоб отримати в такому випадку, все ж, розсипчастий гарнір, а не в’язку кашу, додайте масло до того, як крупа злипнеться. Є ще один спосіб: зніміть каструлю з плити, злийте каламутну воду, відкиньте рис через друшляк і промийте. Спробуйте на смак. Покладіть рис назад в каструлю, долийте трохи окропу, щоб пропарити гарнір, покладіть масло, перемішайте і на 2-3 хвилини поставте на слабкий вогонь, накривши кришкою – рис дійде.
